Підвищення рівня пролактину у крові, що викликає порушення менструального циклу і статевої функції (зниження лібідо, безпліддя), а також зміни з боку молочних залоз у жінок і грудних залоз у чоловіків (поява виділень, гінекомастія, мастопатія). Незначне збільшення пролактину зазвичай викликано фізіологічними чинниками (фізичне навантаження, безсоння, статевий акт, стимуляція сосків, прийом деяких ліків (антидепресанти, препарати, що знижують кислотність шлунку) і не потребує призначення лікування. Пухлину гіпофізу треба виключати, якщо рівень гормону підвищений більш ніж у 5 разів. Також однією з причин підвищення рівня пролактину є поява макропролактину (великих, але неактивних молекул). Для підтвердження виконують визначення макропролактину, який не має перевищувати 30-40% від всього пролактину. Гіперпролактинемія спричинена макропролактином не потребує лікування і зазвичай не супроводжується жодною симптоматикою.

​

Для підтвердження діагнозу гіперпролактинемії бажано підтвердження підвищеного рівня пролактину принаймні тричі, виключення можливих фізіологічних причин, виключення макропролактінемії. Щоб виключити або підтвердити наявність пролактиноми необхідно виконати МРТ гіпофізу. Зазвичай пролактиноми мають розміри 5-15 мм і добре зменшуються після призначення медикаментозного лікування, що також супроводжується зменшенням рівня пролактину і згасанням симптоматики.

 

На сьогодні у світі використовують основні препарати – бромкриптин і каберголін. Останній є більш новим, подовженої дії (може прийматися 1-2 рази на тиждень), має кращу переносимість і високу ефективність.